4 серпня 2009 року – 23 представники органів місцевого самоврядування Швеції та Іспанії відвідали місто Коростень, щоб вивчити досвід громади цього міста у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи. Візит відбувся в рамках співпраці із Європейською мережею міст, розташованих поблизу ядерних об’єктів (GMF) за підтримки Європейського центру техногенної безпеки Ради Європи та Чорнобильської програма відродження та розвитку ПРООН. Під час візиту, представники GMF офіційно запросили Україну, українські муніципалітети, стати повноцінними членами асоціації.

Питання ядерної та радіаційної безпеки не знають кордонів та адміністративних поділів. Ця сфера вимагає високого рівня співпраці між країнами чи регіонами-сусдіми. Саме тому, надзвичайно важливо, щоб органи місцевого самоврядування які уже пережили аварії, або ті, які розташовані неподалік атомних станцій обмінювалися досвідом для гарантування найвищої безпеки населення. Не лише уряд, але й місцеві та регіональні органи влади, преса повинні приймати активну участь у підготовці до планів подолання наслідків надзвичайних ситуацій.

Одразу після Чорнобильської катастрофи у Європі почали виникати асоціації міст, що розташовані поблизу ядерних об’єктів. Так, національні мережі були зокрема створені у  Іспанії (AMAC), Швеції (KSO), Великобританії (NuLeaf). У 2001 році національні мережі об’єдналися у Європейську мережу міст, розташованих поблизу ядерних об’єктів (GMF). Сьогодні, під час розмови з представниками Коростенської мерії, представники  GMF офіційно запросили Україну, українські муніципалітети стати повноцінними членами асоціації.

«Після Чорнобильської катастрофи, органи місцевої влади не були залучені до процесу подолання наслідків та прийняття рішення, щодо відродження територій, що значно знизило ефективність таких заходів. Проте з часом ситуація змінилася, і на сьогодні саме діяльність органів місцевого самоврядування гарантує успішний розвиток місту Коростень. Досвід Коростеня з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на сьогодні надзвичайно цінний для партнерів з Європи, оскільки в цьому найбільшому місті, що офіційно визнано постраждалим, саме завдяки професійній і цілеспрямованій діяльності місцевої влади на чолі із мером міста Володимиром Москаленком було досягнуто показових результатів із подолання соціально-психологічної напруги серед населення, зроблено конкретні кроки до соціально-економічного відродження міста. На сьогоднішній день це місто із жертви аварії перетвориося на приклад успішного та стійкого місцевого розвитку» - зазначив Павло Замостьян, керівник Чорнобильської програми відродження та розвитку ПРООН.

Делегація зустрілася з мером міста п. Володимиром Москаленком та з іншими представниками місцевої влади. Мер міста розповів, що місто Коростень Житомирської області, відноситься до 3-ої зони радіаційного забруднення і статус 3-ої зони – зони добровільного відселення дозволяє мешканцям переселитися на іншу «чисту» територію. Проте зусиллями місцевої влади у місті постійно підтримується промисловий розвиток, планується створення технопарку, відроджуються пам’ятки культури, створено міський парк. Місто одне з небагатьох на території України, що пройшло сертифікацію за міжнародними стандартами якості управління ISO 9000. Окрім того, місцева влада розробила систему надання послуг шляхом «єдиного вікна», що сприяє співпраці підприємців та мешканців міста з місцевою владою. Наявність робочих місць та належної заробітної платні, приємна атмосфера міста усе це складові того, що кількість населення у м. Коростені постійно зростає і на сьогодні становить 70 тисяч, тоді як після аварії скоротилося до 62 тисяч. Коростень на сьогодні є бажаним містом для проживання, успішним промисловим центром та привабливим центром для туристів.

Окрім того, делегація відвідала Коростенський центр Соціально-психологічної реабілітації, де ознайомилися з методами інформування населення про наслідки Чорнобильської катастрофи та роботу з різними групами населення, а зокрема індивідуальне консультування дітей, підлітків, дорослих з різних соціальних та психологічних проблем; психодіагностику; психотерапевтичні та корекційні групові заняття; тренінги; лекційно-семінарські заняття тощо. 

«Коростень нам дуже сподобався, це прекрасне місто! Також для нас надзвичайно цікавим був досвід щодо інформування населення та соціально-психологічної реабілітації. У нас в Швеції, немає подібних структур, які б могли так ефективно долати ці проблеми. Але ми також побачили інші можливості для спільних соціально-економічних проектів і сподіваємось, що Коростень не відмовиться стати не лише членом Асоціації, але й містом-побратимом. » - поділилася враженнями Піа Армстронг, Голова Асоціації органів самоврядування міст, розташованих поблизу ядерних об'єктів, Мер м. Кейвлінч, Голова місцевого комітету з питань безпеки м. Кейвлінч, Швеція.

Мери міст та представники органів самоврядування Швеції та Іспанії перебували в Україні протягом трьох днів 2-4 вересня. Окрім відвідин м.Коростеня, делегація провела робочу нараду у Києві, а також відвідали Чорнобильську зону відчуження. 

За подальшою інформацією, будь ласка, звертайтеся до Дзвінки Качур, за тел.: /044/ 253 07 08; 253 50 68; Факс: /044/ 253 76 63; Ел. пошта: dzvinka.kachur@undp.org.ua

Довідкова інформація:

Чорнобильська програма відродження та розвитку ПРООН (ЧПВР) працює в чотирьох найбільш постраждалих від Чорнобильської катастрофи областях України: Київській, Житомирській, Чернігівський та Рівненській, де діяльність поширюється на 17 районів: Бородянський, Іванківський, Києво-Святошинський, Макарівський, Поліський (Київська обл.); Брусилівський, Ємільчинський, Коростенський, Лугинський, Овруцький, Олевський, Народицький(Житомирська обл.); Чернігівський, Ріпкинський (Чернігівська обл.), Дубровицький, Зарічненський та Рокитнівський (Рівненська обл.).

ЧПВР сприяла створенню 279 громад, які діють у 192 населених пунктах, та членами яких є понад 20000 осіб. За 2003 - 2007 роки з боку ЧПВР було фінансово підтримано 186 проектів громад. Загальний оцінений бюджет цих проектів перевищує 16 млн грн, з них понад 5 млн грн надано ЧПВР, а решта – внески громади (15 - 20%); сільських рад та районних адміністрацій (близько 40%) та приватних спонсорів (10 - 15%). Створення громад у сільських населених пунктах також дозволило значно ефективніше поширювати інформацію щодо безпеки проживання на радіоактивно забруднених територіях.

У 2008 році в Україні уже проводилася нарада, на якій органи місцевого самоврядування виступили з ініціативою створення Всеєвропейської мережі створення європейської мережі представників місцевих органів влади населених пунктів, що розміщені поруч з атомними станціями та налагодження співпраці між керівниками АЕС та місцевими органами влади, мерами населених пунктів та районів у Європі.